Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребінь

Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІНЬ"
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе. Драг. 187.
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Рудч. Ск. І. 189. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски. МВ. І. 97.
Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. Н. п.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Таськати, -каю, -єш, гл. Призывать утокъ, крикомъ: тась-тась! Шейк.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь. Левиц. Пов. 192.
Шкварити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно нагрѣвать, жечь. 2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику. Котл. Ен. III. 46. 3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить. Рудч. Ск. II. 206.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.