Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребінь

Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Чуб. VII. 409. Вас. 200. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. Рудч. Ск. І. 178. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. Ном. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. Шух. І. 228. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. Шух. І. 167. У Вх. Зн. 12 = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. (Залюбов.). Шух. І. 91, 117. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. О. 1862. IX. 7. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Грин. II. 59. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. Левиц. Пов. 351. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. Шух. І. 276. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. 7) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБІНЬ"
Витаскати Cм. витаскувати.
Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806.
Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика. Грин. І. 236.
  Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Лубен. у. Так воно й забайдужилось, а думав зробити. Черк. у.
Обвіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвіятися, -віюся, -єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки. Г. Барв. 128.
Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Тамбур, -ру, м. Водяное растеніе = куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка. Мил. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.