Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранит

Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14.
Нетіпаха, -хи, ж. = нетіпанка. Топи, нетіпахо! Рудч. Ск. II. 45.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Патика, -ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися. Ном. № 9448.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.