Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранит

Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Викладання, -ня, с. 1) Выкладываніе. 2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. Cм. викладати 2. 3) Раскладываніе. 4) Изложеніе.
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Затирли́кати, -рли́чу, -чеш, гл. Запиликать. Музика що затирликав, то й пролите. Посл.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.