Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками.
Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Cм. Доба.
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Посилаю з коновками по воду. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Сосновая коновочка, а дубове денце.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло!
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ.
