Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл.
1) Погрызться.
2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом.
Примогтися, -жуся, -жешся, гл. = примогти. Не знаю, коли вже я приможуся тобі вернути.
Розговорити Cм. розговорювати.
