Відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами.
Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались.
Улягтися Cм. улягатися.
Щемерець, -рця, м. Въ выраженіи: до щемерця. Совсѣмъ, безъ остатка. Повирізував усе до щемерця.
