Безуставично Cм. безуставичне.
Вихруватий, -а, -е.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Мольфа́рь, -ря́, м. Злой духъ, разно видность чорта. Мольфарі накликують усяке лихо на людей, на їх маржину, на їх майно.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою.
Поуз нар. = повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють.
Старовина, -ни, ж.
1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину.
2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Cм. стариця 3.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся.
2) Обжигаться, обжечься.
3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
