Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребець

Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЕЦЬ"
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. Терск. обл. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити. Чуб. V. 69.
Купецький, -а, -е. Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка. Левиц. Пов. 62.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич. К. ЧР. 358.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ. Чуб. І. 212.
Скарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті. Шевч. 180.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу. Ном. № 2970.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.