Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи.
Важення, -ня, с. Взвѣшиваніе.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив.
Зацокота́ти и зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком.
Пароститися, -щуся, -стишся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися.
Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Ум. пиріжок, пиріжечок.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь.
