Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близити

Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗИТИ"
Видрочитися, -чуся, -чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Иншакий, -а, -е. = инакий. Вх. Лем. 421.
Папірниця, -ці, ж.? Василева мати пішла щедрувати край стола стала, чесний хрест держала, золотую кадильницю, срібную папірницю. Чуб. III. 446.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Принатурити, -ся. Cм. принатурювати, -ся.
Сідалка, -ки, ж. = сідавка. Я сидів на сідалці у каюку. Екатер. у.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.