Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блихавити

Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИХАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИХАВИТИ"
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Прохилити Cм. прохиляти.
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.
Спрагота, -ти, ж. = спека. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИХАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.