Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блихавити

Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИХАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИХАВИТИ"
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Доброгла́сний, -а, -е. Благозвучный. Страдания мученика Степана прославляємо, у тимпані доброгласнім піснь йому воспіваємо. Чуб. ІІІ. 180.
Дрючи́ще, -ща, с. ув. отъ дрюк.
З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной. Вх. Лем. 420.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый. ЗЮЗО. II. 452.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Облава, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Н. п. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.
Позлота, -ти, ж. = позолота.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИХАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.