Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный.
Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда!
Лолоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Клокотать при теченіи, шумѣть. Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є.
Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила.
Одноплемінний, -а, -е. Единоплеменный.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Повіз 2 нар. = повз. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене?
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Хрупка, -ки, ж. Хрящъ, маленькая косточка (въ тѣлѣ).