Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду.
Заходенькы, -кивъ, мн. Уголки. Вси заходеньки обходыла, И смитнычкы, И суточкы, А доброго німого тамъ не вздрила.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Парча золототканая.
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла.
Перерумеґувати, -ґую, -єш, гл. = переремигати.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості.
