Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється.
Кармак, -ка, м. Рыболовный снарядъ, для ловли подо льдомъ: волосяная веревка, къ которой прикрѣплены 5—6 удочекъ. Въ Добруджѣ снарядъ этотъ дѣлается въ большихъ размѣрахъ: онъ состоитъ изъ многихъ переметів (отъ 200 до 400 штукъ), т. е. осмоленныхъ канатовъ, на каждомъ канатѣ по 60 крючковъ.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Нахолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нахолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Бодай ти очі скапали. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
