Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый.
2) Неотчетливо говорящій.
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Гребі́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ гребню, гребеночный. 2) Гребі́нне полотно́. Самое толстое полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ воловина. Полотно = Дванадцятка.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік.
Клечаний, а е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Измѣрять, измѣрить.
2) Обмѣривать, обмѣрить.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Роскіл, -колу, м. Узкій проходь для овецъ въ загородку, называемую аге́л (Cм.).
