Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
За́воро́т, -ту, м. 1) Заливъ. 2) Головокруженіе. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Рот без заворот. 4) в за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів.
Заґа́витися, -влюся, -вишся, гл. Зазѣваться, засмотрѣться.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле.
Перстач, -ча́, м. — золотник. Раст. Potentilla aurea.
Пообманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть (многихъ).
Принда, -ди, ж.
1) Спесь, чванство.
2) об. Спесивый, чванный человѣкъ.
3) Капризы.
4) об. Капризный человѣкъ.
Скиба, -би, ж.
1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш.
2) Пластъ земли при паханіи. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Порізав кавуна на скибки. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім.
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Цей причілок дуже стрімкий.
2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко.
