Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блимання

Блимання, -ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМАННЯ"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Первоцвіт, -ту, м. 1) Первый цвѣтъ растеній. 2) Раст. подснѣжникъ, Primula.  
Перелякувати, -кую, -єш, сов. в. переляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Перепугивать, перепугать. Сховавсь під мостом, щоб перелякати їх. Чуб. І. 51.
Скитання, -ня, с. Скитаніе. Мил. 201.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Славяносерб. у. Гущою волосся змила, — шкарупке стало. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИМАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.