Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блимання

Блимання, -ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМАННЯ"
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях. Грин. III. 442.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Вх. Лем. 445.
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані. Чуб. V. 995.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Сучак, -ка, м. Щенокъ. Здорові, сучаки!... А що ви не орете? ЗОЮР. І. 253.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Шпати, шпаю, -єш, гл. Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИМАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.