Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блювання

Блювання, -ня, с. Блеваніе, рвота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАННЯ"
Враженя, -няти, с. = вражча. Жиденята-враженята. беруть з хати котенята. Грин. ІІІ. 326.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути. Вх. Лем. 407.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Наді́яння, -ня, с. Надежда, ожиданіе. Ех, братіку! надіялись було ми, та й те надіяння уже пропало. Іер. Гал. Переясл. ніч.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Чуб. І. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо! Гол. ІІ. 463.
Швандяти, -дяю, -єш, гл. = швендяти.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.