Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блювання

Блювання, -ня, с. Блеваніе, рвота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАННЯ"
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д. КС. 1887. VI. 472.
Две́речки, -чок, ж. мн. ум. отъ двері.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було. Ном. стр. 296, № 186.
М'яса́рь, -ря́, м. Мясникъ. Вх. Уг. 253.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Рощ... = розч..
Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.