Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бліяти

Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє. Федьк. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІЯТИ"
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує. Гол. І. 252.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Побувати, -ва́ю, -єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553.
Пролютувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.