Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бліяти

Бліяти, -лію, -єш, гл. = блеяти. Там геть за лісом череда десь бліє. Федьк. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІЯТИ"
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе. Харьк.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Пролом, -му, м. Брешь, проломъ. Ломаються мов у пролом замковий, потужніють руїною моєю. К. Іов. 64.
Трояндовий, -а, -е. Свойственный розѣ, относящійся къ ней.
Уконтентуватися, -туюся, -єшся, гл. Удовлетвориться.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.