Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Жада́но нар. Желанно.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Трунковий, -а, -е. Относящійся къ напиткамъ.
Фантазія, -зії, ж. Фантазія. Мережки фантазії.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус.
Шаплик, -ка, ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни.
