Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзник

Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНИК"
Бурастий, -а, -е. = буравий. Бурастий кінь. Вх. Уг. 329.
Відчухрати, -раю, -єш, гл. 1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола. 2) = відчухмарити.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Ощадити Cм. ощажати.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.
Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Рудч. Ск. II. 161. Дурня попобив. Чуб. ІI. 490.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. ЛІВ. II. 170.
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.