Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзник

Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНИК"
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Наділи́ти Cм. наділяти.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами. Левиц. І. 332. 2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.
Повніненький, -а, -е. = повнісінький. Повніненький горщик молока. Н. Вол. у.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.