Басувати, -сую, -єш, гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить.
2) = мурчати. Кіт басує.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому.
Відплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. відплющитися, -щуся, -щишся, гл. Раскрываться, раскрыться (о глазахъ).
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени.
2) Обѣднѣть, обнищать.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Павла вона сливе й не бачила.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала.
