Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Зожолобкастіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться желобоватымъ; о доскѣ: покоробиться.
Когут, -та, м.
1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться.
2) Тетеревъ (у гуцуловъ).
3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Невважний, -а, -е. Невнимательный.
Пижмо, -ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Сестріниця, -ці, ж. Племянница, дочь сестры.
Уготувати, -тую, -єш, гл. Приготовить. На тім (світі) уготую тобі вічне панство.
