А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста.
Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового.
Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Однокінний, -а, -е. Одноконный.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Ум. побрати́мко.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани.
