Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюваки

Блюваки, -вак, ж. мн. Блевотина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАКИ"
Валах, -ха, м. 1) Выложенный баранъ. 2) Скопитель жеребцовъ. Шух. І. 211. Ум. валашок. Вас. 197.
Виловити Cм. виловлювати.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій. Мнж. 15.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. 526. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Гол. І. 153. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші. Черниг. г.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Порозсіювати, -сіюю, -єш, гл. = порозсівати.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.