Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блукання

Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАННЯ"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Затра́чувати, -чую, -єш, сов. в. затра́тити, -чу, -тиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Затративши личко чуже, ремінцем мусиш оддати. Ном. № 9688.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита. Г. Барв. 332.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.