Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блукання

Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАННЯ"
Дорозумі́тися, -мі́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить, догадаться. Дещо. 32. Дорозумівся і я як зробить. Черк. у.
Досні́датися, -даюся, -єшся, гл. Дозавтракаться.
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Лицемі́рство, -ва, с. Лицемѣріе.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Мра́ка, -ки, ж. = мряка. Мрака йшла. О. 1861. X. 49. Мраки залягли, мраки йдут. Вх. Зн. 37.
Надтя́ти Cм. надтинати.
Перстач, -ча́, м.золотник. Раст. Potentilla aurea. Шух. І. 20.  
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.