Баришництво, -ва, с. Барышничество, торгашество.

Босісінький, -а, -е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький. Харьк.

Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.

Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. в один лад. Подъ одну стать. Конст. у. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. зробити лад. Привести въ порядокъ. Желех. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. ладом = лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244. 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.

Ло́панка, -ки, ж. ? Щоб ти лопанки нагнав. Ном. стр. 286. № 3779.

Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.

Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Кв. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Рудч. Ск. II. 168. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Чуб. V. 581. Насилу підвівся після хвороби. ХС. VII. 457.

Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255, 256. МУЕ. III. 24.

Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).

Цвірінькнути, -кну, -неш, гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. І. 32.