Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блідота

Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІДОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІДОТА"
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя. Н. Вол. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь. Кіев.
Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Кривопикий, -а, -е. Съ кривымъ лицомъ, съ кривой рожей. Чуб. VII. 385.
Надсіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надсі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Осѣдать, осѣсть немного. Гора надсіла й завалила хату.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Поберігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. поберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, поберечься.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛІДОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.