Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Віщовий, -а, -е. Вѣстовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії?
Малиня́к, -ку, м. = малинівка.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
