Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла.
Канархати, -хаю, -єш, гл.
1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос.
2) Говорить невнятно, въ носъ.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл.
1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля.
2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ.
Наволічи́ гл. = наволокти.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця.
Оратися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою.
