Гони́ти, -ню́, -ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Достриба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Допрыгаться.
Зерни́стий, -а, -е. Имѣющій много зеренъ, имѣющій большія зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Жито зернисте. Сей пісок зернистий. Жито на вигноєній землі зернистіще.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати.
Прищ, -ща, м.
1) Прыщъ.
2) Родъ печенья. Прищі прищити. Ум. прищик.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене.
Туз, -за, м. Тузъ, карта съ однимъ очкомъ. Той тузами обирає свата в його хаті.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. його й шило голить. Такой счастливый. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. 3) шила бити. Родъ игры. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву.
