Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій.
Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче.
Опішіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться медлительнымъ (въ ходьбѣ) Кінь опішів.
Підправити Cм. підправляти.
Розідбати, -ба́ю, -єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Повези та продай, а нам горілочки розідбай.
Цуреля, -лі, ж. = суреля.
