Гаспед, -да и гаспид, -да, м.
1) Ядовитый змѣй, аспидъ. Гадюча в серці в вас отрута, отрута гаспеда лихого.
2) Бранное: дьяволъ, бѣсъ. А ти гаспид проклятий! Ув. гаспедюка.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Конопельний, -а, -е. Пеньковый. Конопельна нитка.
Крюкати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі.
2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Пліндрування, -ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Понапалювати, -люю, -єш, гл.
1) Натопить (во многихъ печахъ).
2) Нажечь (во множествѣ).
Скатерчина, -ни, ж. = скатертина.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
