Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бликати

Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИКАТИ"
Безтільний, а Безплотный. Вона здавалась ніжним безтільним духом. Левиц. І. 332.
Галузь, -зі, ж. = галуза.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Кавурник, -ка Большой палець (въ загадкахъ). Желех.
Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Оспіх, -ху, м. Поспѣшность. для оспіху. Для скорости. О. 1862. II. 65.
Спочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочити, -чину, -неш, гл. 1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448. 2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Хованець, -нця, м. 1) Прячущійся. Н. Вол. у. 2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478. 3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.