Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бліх

Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. ѴІІІ. 723.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІХ"
Допекти́ Cм. допікати.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка. Мик. 480.
Емблемува́ти, -му́ю, -єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію.... К. XII. 33.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Пришпилити Cм. пришпилювати.
Стаєночка, стаєнка, -ки, ж. Ум. отъ стайня.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Узброїти, -ся. Cм. узброювати, -ся.
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша. К. Псал. 137.
Шиць меж. Скокъ. Коли се жаба шиць у воду. Чуб. I. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.