Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бліх

Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. ѴІІІ. 723.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛІХ"
Воробиця, -ці, ж. Самка воробья. Желех.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Сѣдл. губ. Чуб. IV. 64.. Cм. Дівоснуб.
Моро́зонько, -ка, м. Ум. отъ мороз.
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Ракляцький, -а, -е. Босяцкій. Харьк. у.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.