Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близісінький

Близісінький, -а, -е. Совершенно близкій, близехонькій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗІСІНЬКИЙ"
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Зажму́рити, -рю, -риш, гл. Зажмурить (о глазахъ).
Кавтан, -на, м. Родъ полукафтанья съ откиднымъ воротникомъ, — женская праздничная одежда галицкихъ горожанокъ. Гол. Од. 23. Ум. кавтаник.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав. Ном. № 7912.
Недоленька, -ки, недо́лечка, -ки, ж. Ум. отъ недоля.
Орішарка, -ки, ж. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Челядонька, челядочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ челядь. 2) Ум. отъ челядка.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЗІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.