Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блониця

Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Видимо нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумѣется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Зміев. у.
Кватера, -ри, ж. = кватира. Мет. 378. Шевч. 346.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц.
Повдаватися, -даємо́ся, -єтеся, гл. То-же, что и удатися, но о многихъ или многомъ. Діти ж пак у його повдавались ледачі. Драг. 218.  
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл. 1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула. 2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін. О. 1862. VI. 29.
Труп'я, -п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я. Драг. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.