Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блониця

Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно. Н. Вол. у.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 67.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.