Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блониця

Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Жаро́та, -ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. МПр. 1.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Нестула, -ли, об. Неумѣлый человѣкъ, неспособный къ самому простому дѣлу, а также и къ разговору. Верхнеднѣпр. у. Залюбовск.
Підгін, -го́ну, м. на підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Познайомитися, -млюся, -мишся, гл. Познакомиться.
Проїхати Cм. проїздити.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає. Лукаш. 149.  
Чердак, -ка, м. 1) = чардак. АД. II. 218. На чердак виступає. АД. І. 182. 2) Носъ большой лодки, дуба. Мнж. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.