Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блониця

Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОНИЦЯ"
Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476.. Cм. обачний.
Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Ло́йтра, -ри, ж. = драбина (въ повозкѣ).
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали. Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Тирити, -рю, -риш, гл. 1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки. Левиц. І. 147. 2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Хазяїновитий, -а, -е. Хозяйственный, ведущій хорошо хозяйство. Хазяїновитий був покійник. Сим. 217.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Вх. Уг. 274. Cм. цвірчок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.