Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блоха

Блоха, -хи, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОХА"
Верблюжий, -а, -е. Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос. Єв. Мт. I. 6.
Викос, -су, м. Скосъ. Дати луку на викос.
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. дубничо́к. Мет. 196.
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що? Н. Вол. у.
Кондак, -ка, м. Кондакъ. Тропарі з кондаками. Ном.
Кучеряво нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі. Мир. Пов. II. 84.
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Черк. у. Старенна старість — глубокая старость. О. 1861. XI. 134.
Студент, -та, м. 1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи. Гн. І. 163. 2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції. Левиц. Пов. 52.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.