Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близько

Близько нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. І. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. ІІІ. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. близенько, близесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗЬКО"
Відучуватися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.
Затяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. затягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Затягивать, затянуть. Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить. Грин. II. 25. Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи. Чуб. III. 123. Бери воли та затягай вози. Грин. III. 571. 2) Затаскивать, затащить. Під білою березою козаченька вбито, ой убито, вбито, затягнено в жито. Чуб. V. 375. 3) Затягивать, затянуть, завлекать, завлечь; приглашать, пригласить. Суд не затяга, та суд і не одпуска. Ном. № 7372. Дівка Санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. АД. І. 211.на хліб. Приглашать на угощеніе. Буду панів і козаків на хліб, на сіль затягати. Мет. 415. 4) Вербовать, навербовать. КС. 1883. IV. 751. затягли́ затя́г. Навербовали отрядъ, шайку. КС. 1883. II. 298. 5) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получить. Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою. Мир. ХРВ. 77. За жінкою яку худобу затяг! Мир. ХРВ. 349. Затяг таки, заробив грошей. Харьк. у.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Парубок, -бка, м. 1) Парень, молодой человѣкъ. КС. 1887. VIII. 767. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли. Рудч. Ск. І. 118. 2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок. 3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Чуб. ІІ. 7. Ум. парубонько, парубо́чок. Чуб. V. 10.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Синьокаптанник, -ка, ж. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників. К. ЧР. 71.
Угоріти Cм. угоряти.
Чаронька, чарочка, -ки, ж. Ум. отъ чарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.