Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блищати

Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЩАТИ"
Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Висудити, -джу, -диш, гл. Добыть судомъ. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила. Гол. IV. 521.
Водявий, -а, -е. Водянистый. Водява картопля сього року. Могил. у.
Зуски нар. = дзуски.
Недобре нар. 1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням. МВ. ІІ. 9. 2) Зло. 3) Невкусно.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Розскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.
Щербак, -ка, м. 1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи. Сумск. у. 2) Родъ растенія. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.