Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блискання

Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКАННЯ"
Вибростити, -рощу, -стиш, гл. Дать отростокъ. Вх. Лем. 397.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Запали́хвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Просияти, -я́ю, -єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною. Шевч. 240.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.