Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блимати

Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМАТИ"
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Сірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сіра. Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію. Конст. у.
Тетериця, -ці, ж. Самка тетерева. Вх. Пч. II. 15. Ум. тетери́чка.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.