Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блим

Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМ"
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea. Лв. 102.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Охайність, -ности, ж. Опрятность, чистоплотность. Сим. 135. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. Ном. № 11249. мати охайність. Быть опрятнымъ.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.