Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блим

Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИМ"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Бесур, -ра, м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Гріхово́дство, -ва, с. Грѣховодничанье. Там тільки пустота та гріховодство. Кв.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Обділити Cм. обділяти.
Схождати, -да́ю, -єш, гл. = схожати. Ей, скаржилося світле сонейко.... «Не буду, Боже, рано схождати». Левиц. І. Світ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.