Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блювачка

Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Блинда, -ди, ж. Сильная накожная сыпь. Вх. Зн. 3.
Галапуп, -па, м. = голопуцьок? Вх. Пч. І. 14.
Ма́йський, -а, -е. Майскій. І майський ранок веселий, і чорні очі гарні мов гладять по душі. Левиц. І.
Налу́за́ти, -за́ю, -єш, гл. Налущить. А це хто тут налузав? Черниг. г.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий. Драг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.