Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Насушити Cм. насушувати.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає.
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
