Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блювачка

Блювачка, -ки, ж. = блювання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮВАЧКА"
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Заторочи́ти 2, -чу́, -чи́ш, гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити. Н. Вол. у.
Капровокий, -а, -е. = каправий. Вх. Зн. 24.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Приневолювання, -ня, с. = примушування. Харьк.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮВАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.