Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блискучий

Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКУЧИЙ"
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Перетрої́ти, -рою́, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали. Рудч. Ск. І. 180.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Сестрична, -ної, ж. = сестріниця. Желех.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. Ум. шва́чечка. Мил. 217.
Шургич! меж., для выраженія выбрасыванія или быстраго всовыванія во что-либо. Шургич у піч! ХС. III. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИСКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.