Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блискучий

Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКУЧИЙ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
Боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Желех. Мов літавиця пиналась. Млак. 105.
Одна Cм. один.
Округлити Cм. округляти.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИСКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.