Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блискучий

Блискучий, -а, -е. Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКУЧИЙ"
Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126.
Вив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Повязываться, повязаться. Вив'яжеться шовковою хусткою. Г. Барв. 364.
Греци́ло, -ла, с. Квасцы. Шух. І. 254. Cм. Галун.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Забу́дька, -ки, ж. = забудьок 2. Озьми хліб, забудьку, той, що як виймаєш із печі ти забудеш винять. Драг. 32.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Макс. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває. Ном. № 162.
Сохранний, -а, -е. Осторожный. Шух. І. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИСКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.