Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Паперу пів карти. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. В карт грають. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Ум. картка, карточка.
Ладування, -ня, с. Нагрузка.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Укрівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавиться. Глянь, де се ти так укрівавився?
Унадний, -а, -е. = унадливий.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
