Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блуд

Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. Пр. 61. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. ІІІ. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУД"
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Дозво́лити Cм. Дозволя́ти.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Лента́вий, -а, -е. Рваный. Вх. Зн. 32.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. К. ЧР. 64. Скидають личакову драну свиту. К. ЧР. 70.
Нестотнісінько нар. Точнехонько. Нестотнісінько у такому ходять котелевські дівчата. ХС. II. 129.
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.
Упослідок нар. = упослід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.