Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью).
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий).
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях.
Непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Провітрити, -ся. Cм. провітрювати, -ся.
