Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блищатися

Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЩАТИСЯ"
Боятися, боюся, -їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся). Грин. III. 147.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч. 3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати. Желех.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Прошнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = прочнутися. Хата, 15. МУЕ. ІІІ. 77.
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Розсадити Cм. розсаджувати.
Хопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Хватиться, ухватиться. Драг. 370. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. 2) Разростаться. Хопится хваст. Вх. Лем. 479.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.