Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близнюк

Близнюк, -ка, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. КС. 1898. VII. 46. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. КС. 1882. IX. 459, 461. б) Двѣ деревянный посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Шух. I. 251. Ум. близнючок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗНЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИЗНЮК"
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Перералити Cм. перералювати.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Хамса, -си, ж. Рыба анчоусъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИЗНЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.