Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блощичий

Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧИЙ"
Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Рудч. Ск. II. 6. Одслужи той хліб, що лежачи переїла. Мир. Пов. І. 124.
Галаган, -на, м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Здима́ти I, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Чуб. V. 579. Не дай ручки стискати і персника здиняти. Чуб. III. 36.
Напречу́до нар. = напрочуд.
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Ременик, -ка Ремешекъ. Вх. Лем. 460.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. Ум. річенька, річечка.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОЩИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.