Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блинець

Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИНЕЦЬ"
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Ґале́ра, -ри, ж. 1) = Галера. 2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Черк. у. Cм. Галяра, ґаляра.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Рафка, -ки, ж. Круглая, выточенная изъ дерева посуда для масла, сыру. Вх. Зн. 58.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.
Цабатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.