Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила.
Збутві́лий, -а, -е. Сгнившій, испортившійся.
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Наде́рти Cм. надирати.
Паруха, -хи, ж.
1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Cм. колотуха.
2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.).
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу.
Усісти Cм. усідати.
