Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого».
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати.
Онцихрист, -та, м. = анцихрист.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Плавачка, -ки, ж. Промыслъ сплавленія дерева.
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Поклоччити, -чу, -чиш, гл. — прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
