Вислизнути, -ну, -неш, гл. — кому з рук. Выскользнуть.
Гу́льбощі, -щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Зв'яга́, -ги, зв'я́ка, -ки, ж. 1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). 2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому.
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі.
Тесляр, -ра, м. = тесля 1.
Червононогий, -а, -е. Красноногій.
