Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Джер, -ру, м. Пойло.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє.
Полюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Полюбить другъ друга.
2) Понравиться. Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Телятонько, теляточко, с. Ум. отъ теля.
Торжитися, -жуся, -жишся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову?
Шпетний, -а, -е. Безобразный, плохой. Шпетна дорога.
