Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш.
2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці.
Трубний, -а, -е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Шуль I, -ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку.
