Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

благость

Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАГОСТЬ"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Минера́льний, -а, -е. Минеральный. Дещо. 71.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Таволжаний, -а, -е. Относящійся къ таволг'ѣ. Шейк.
Таландати, -да́ю, -єш, таландува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Ходить около хозяйства, досматривать за нимъ, хлопотать. Шейк. Таландую коло худоби. Вх. Зн. 68.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАГОСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.