Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Мої безталанні діточки. Коли мене уродила безталанна мати.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью.
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Хлопець ручий і на всі вигадки митець.
Повістувати, -ту́ю, -єш, гл. Говорить, разсказывать. Я хотів, бадічку, коли ж неня мене не пускали, повістує хлопець плачучи.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер.
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю.
