Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блазнючка

Блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛАЗНЮЧКА"
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca. ЗЮЗО. І. 113.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть. Рудч. Ск. І. 69.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята. Мкр. Н. 25.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203.
Тиркати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звуки: трр. 2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом. Мнж. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛАЗНЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.