Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеск

Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ). Аф. 326.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Зачерева́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщинѣ: забеременѣть.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома. Камен. у.
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута. Вх. Уг. 255.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.