Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеск

Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
Нізчимній, -я, -є. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Ном. № 12313. Нізчимня страва. Г. Барв. 441.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Попідхоплювати, -люю, -єш, гл. Подхватить (во множествѣ).
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає. ЗОЮР. І. 16.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок! Вх. Зн. 80.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.