Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блеск

Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЕСК"
Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Дещо. 60. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає. Чуб. V. 394.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Cм. запсувати, зопсувати.
Печерувати, -ру́ю, -єш, гл.раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
П'ятсот, -тисо́т числ. Пятьсотъ.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЕСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.